Не твоя, не твоя.
Пробач, я більше не твоя!
Але я, знаю я
Промовиш ти моє ім’я
Вдалині, у вісні
Побачиш очі ти мої
Та нажаль, вже не час
Вони байдужі й не тобі
Моя всміхається душа
А вона, знай вона
Вона болить, вона – жива!
Вже не ті, вже не ті
Розмови наші вже не ті
Скажеш так, скажеш ні
А думка інша на меті
Не вернеш, не вернеш
Все, що було не повернеш
І болить, ще болить
На самоті мене гукнеш
Та не я, ні не я
Тобі у відповідь скажу
Що люблю, іще люблю
Пробач, я просто промовчу.
Й день новий, і зоря
Не твоя, не твоя
І земля й навіть я
Пробач, та більше не твоя!