"Прощай мій милий… Час настав з душею говорити, Не буде більше слів, похвал, І сни вже інші будуть снитись. Не буде серце завмирать На дотик рук гарячих, Не буде в слухавці «алло», Не буде мрій, а значить: Ти не почуєш подих мій, І не полине серце У ту просту країну мрій, Яка любов’ю зветься. Я знаю час лікує все І все в житті минеться, Та пам’ятай, вона – не я! Хоч з перших пір здається, Що новий день, нове життя, Нові крилаті мрії… Лиш не зітерти почуття Запам’ятай мій милий! Пробач, прости за ці слова, Зумій не осудити Згадай як будеш сам - на - сам Й за мене помолитись…"
Холодне тіло на шовках, Ні крику ні пориву. Одна сльозинка на очах, - Прощання, но красиве.