Ти юна, щаслива, Ти віриш у диво, Ти знаєш до цілі Дороги й стежки. Збуваються хай Найшаленіші мрії, Шануй же, подружко, Ти юні роки. Ще будуть тривоги, І будуть світанки. Одягнеш ще сукню Небес чистоти В житті ж головне, Як на тій вишиванці, І білі і чорні З’єднати нитки. Ще слід пам’ятати, Що завжди з тобою Шановані друзі І рідні батьки, Будь віддана ним ти, І завжди донькою Вертайся додому На рідні стежки. В час розпачу, суму, І в днину щасливу, Відкрита для тебе Домівка моя Для тебе на мить Стану навіть сестрою, Бо ж ти найвірніша Подружка моя.