| Субота, 18.04.2026, 07:24 Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Головна | Мій профіль | Вихід | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Персональний сайт Катерини Іщук | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Меню
| Де ти? Боже, я не бачу! Спотворено життя сліпця. Сонце де? Безхмарне небо? Ні початку, ні кінця… Я не вірю, - не побачу Блиск очей твоїх; Душі крила опалили Й силу мрій моїх. Жити я уже навчилась Так, я ще живу! Я пройду пітьми дорогу, Світло я знайду. Розшукаю свою долю, Навіть навмання! Скажеш ти мені про волю, Я про відчуття. Закрий очі, ми на рівних Світ поглянь, новий! Тут все інше, незвичайне, Тут закон простий Слухай голос, слухай подих Бачиш він який? Те, що ти не бачиш зовні, - Відчувати вмій Ось тобі мої долоні, З ними серця жар. В темноти живу полоні, Ти - володар хмар. Скажеш ти, я бачу сонце. Я ж його дочка! Ти побачиш, я відчую Дар від Бога у сліпця… | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |