Послухай, що тобі скажу я
Все, що скажу, про що змовчу
Ти знаєш, є у мене мрія
Й за неї я Небес прошу!
Ти знаєш, хочу я звільнитись
Від пут життя, кайданів злих
Відкрити клітку й полетіти
Неначе птах у вічний вир
Та є над нами пильний зір
У нього воля й сила….
Його просила стільки раз
Клялась йому, його молила
І відпустив, та не пішла
Прийняти бажане не вміла
Хтось не пускав, не йшла й сама
Я долі інших не хотіла
Прости мене за ці слова
Суди як можна, як зумієш
Кажу тобі це не з проста
Мою ти сповідь зрозумієш.