Не вір мені…
Коли кажу, що сонце зникло,
Не вір мені.
Не вір мені,
Коли пишу, що я вже звикла,
Не вір мені.
Не вір мені,
Коли клянусь, зів’яли квіти,
Не вір мені.
Не вір мені
Коли кричу – Ми вже не діти,
Не вір мені.
Не вір мені
Коли кажу любов убила…
Прошу не вір!
Не вір й тоді,
Коли клястимусь розлюбила,
Молю не вір!
Не вір й собі,
Як промовля в мені гординя,
Не вір мені.
Не вір, що я
Життю своєму господиня,
Не вір мені.
Не вір мені,
Що ніч у свиту огорнулась,
Не вір мені
Лише тоді, -
Коли скажу, що повернулась!
Повір мені…