Прощай дитинство, час настав.
Ми закінчили школу.
Колись мудрець один назвав
Це святом Випускного!
Дзвінок затих, і мов на мить,
Завмерли стіни, квіти.
За наші парти, через рік,
Вже інші сядуть діти.
А ми – розійдемось у світ
Невдачі й перемоги,
І не відомо чи колись
Ще наші зійдуться дороги.
Сьогодні свято – Випускний,
Усе мов на долоні:
Надійний, батьківський совіт
Для сина і для доні.
Знов мудре слово вчителів,
Немов наказ останній.
Святковий хліб випускників,
І вальс луна прощальний.
Усмішки й сльози на очах,
Вітання й побажання,
Всі атестати у руках
До ранку святкування.
Пролине вечір, сонця схід
Ми будем зустрічати,
І від життя нових пригод
Дорослими приймати.
Звичайно, вечір випускний
Ніколи не забудем,
Зберемось знову точно ми,
Хоч де в житті не будем!
Запросить школа на урок
Маленьких першачків,
А нас збере усіх разом
На зустрічі випускників.
І скаже вчитель: Раді вас
У себе ми приймати,
Заплаче тихо керівник
Що класним маєм звати
Хтось запитає: Як життя?
Прекрасно, пречудово
Це трохи дивно, але я
Ще досі хочу в школу!